For the first project, we changed the perspective of how we look at our own private things. Each object in the exposition invites us to think about the household items that have lost their practical component. As soon as the object is displaced from its utilitarian environment and appears at the gallery or museum space, it doesn’t owe anyone anything. Under the glass, there are kitchen weapons and armor of the housewife created during meditation over the household chores. They were made for self-expression instead of practical use. Most items are an assembly of the objects we found, bought, and changed with love. It is interesting for us to think about recycling in the broadest sense, from the inspiration to create an object to the finished table and a stool exhibited in that form the builders on the construction site first created themУ першому проекті ми вирішили презентувати особисті речі, змінивши кут зору на них. Кожний предмет в експозиції — це роздум про побутові речі, вільні від необхідності бути зручними у використанні. Щойно предмет виноситься за межі утилітарного світу в простір музею/галереї, він більше нікому нічого не винен.  Більшість предметів — це ассамбляж із знайдених / придбаних речей та доданих нами елементів. Тут цікаво подумати про рециркуляцію речей в найбільш широкому значенні, від натхнення для створення предмету до готових столу й табурету, вилучених у будівельників і експонованих в первозданному вигляді. Під склом виставлена кухонна зброя та обладунки домогосподарки, створені під час медитації над хатньою роботою — не стільки для вжитку, а радше для самовираження.

 

Brüdershaft in double-quotes is the name of the project that repeats the name of the main project it is a part of. A folding table that clings to a lightbox like a parasite in the middle of the street is an act of minor resistance to online art showcases. The table can be attached to almost anything, thus communicating that one doesn’t need a good reason to meet. An outdoor table, which can be set up when needed, can become useful to anyone who wants to spend time together. The table could be hired out for the lectures, seminars, meet-ups, or dates. On Saturday, October 3, at 15:00, everyone is invited to start calling each other by name over some tea on the street around the table. Pretzels, intertwined as elbows, are created for this symbolic and ceremonial feast.

““БРЮДЕРШАФТ””

Брюдершафт у подвійних лапках,— це назва проекту, що дублює назву основного проекту, до якого він причетний. Розкладний стіл, який чіпляється до сітілайту, як паразит посеред вулиці — це маленька опозиція демонстрації мистецтва онлайн. Стіл може кріпитися майже до будь-чого і люди, які мають необхідність у спілкуванні не потребують для зустрічі поважної причини. Стіл на вулиці, який можна розкласти коли треба, має стати в нагоді всім хто хоче зустрітися. Під час проекту стіл буде здаватися в оренду для лекцій, семінарів, дружніх зустрічей або побачень. Усі охочі запрошуються перейти на “ти” один з одним за чаюванням на вулиці навколо стола. З’єднані обаринки, переплетені як лікті, створені для символічно-обрядового частування.

 

У першому проекті ми вирішили презентувати особисті речі, змінивши кут зору на них. Кожний предмет в експозиції — це роздум про побутові речі, вільні від необхідності бути зручними у використанні. Щойно предмет виноситься за межі утилітарного світу в простір музею/галереї, він більше нікому нічого не винен. Під склом виставлена кухонна зброя та обладунки домогосподарки, створені під час медитації над хатньою роботою — не стільки для вжитку, а радше для самовираження. Більшість предметів — це ассамбляж із знайдених / придбаних речей та доданих нами елементів — з любов’ю. Тут цікаво подумати про рециркуляцію речей в найбільш широкому значенні, від натхнення для створення предмету до готових столу й табурету, вилучених у будівельників і експонованих в первозданному вигляді.

У першому проекті ми вирішили презентувати особисті речі, змінивши кут зору на них. Кожний предмет в експозиції — це роздум про побутові речі, вільні від необхідності бути зручними у використанні. Щойно предмет виноситься за межі утилітарного світу в простір музею/галереї, він більше нікому нічого не винен. Під склом виставлена кухонна зброя та обладунки домогосподарки, створені під час медитації над хатньою роботою — не стільки для вжитку, а радше для самовираження. Більшість предметів — це ассамбляж із знайдених / придбаних речей та доданих нами елементів — з любов’ю. Тут цікаво подумати про рециркуляцію речей в найбільш широкому значенні, від натхнення для створення предмету до готових столу й табурету, вилучених у будівельників і експонованих в первозданному вигляді.